Які існують можливості для зберігання пелет усередині будинків і поза ними?
Якого розміру повинен бути склад? У чому різниця між системою подавання і
транспортування? Які переваги та недоліки мають обидві системи? На вищенаведені
та інші питання ви знайдете відповідь у цій статті. За сприятливих умов термін
зберігання пелет без утрати їхніх властивостей необмежений. Оскільки вони
висушені, біологічний процес розпаду не відбувається. За допомогою систем
подавання і транспортування пелети забираються зі складу, на якому, зазвичай,
знаходяться річні запаси, і передаються у котел, який задовольняє добову
потребу. Його місткість становить 30-60 кг. Він наповнюється циклічно за допомогою
системи керування котлом. Існують дві системи подавання: пневматичні
всмоктувальні турбіни або електричні шнеки. Обидві системи подавання можна
поєднувати з різноманітними типами зберігання. Вибір варіантів зберігання У нових спорудах, перед тим як розмістити котельну техніку, слід
спочатку визначитися зі складом, улаштованим іззовні (підземне сховище) чи
всередині (окремо розташований бункер або перебудоване підвальне приміщення). Розташовані ззовні склади є ідеальними для споруд із міцною теплоізоляцією, які
інтенсивно експлуатуються, внутрішні приміщення яких є занадто цінними для
зберігання палива. Якщо ця новобудова - приватний будинок, тоді перевага
віддається підземним сховищам. У такому випадку додаткові витрати на їх
вилучення є незначними. У разі реконструкції існуючих житлових споруд для уникнення виконання земляних
робіт ідеальними є склади, розташовані всередині будинку. Тут слід визначитися,
який варіант є найвигіднішим. Якщо ж внутрішнє приміщення відсутнє, тоді можна
організувати зовнішнє сховище, наприклад, під в'їздом у гараж.
Вказівки щодо планування. Згідно з положенням
про протипожежну безпеку опалювальні та складські приміщення з котлами
потужністю більше 50 кВт повинні відповідати класу горючості F90.
Дозволяється зберігати до 15
000 кг пелет в опалюваному приміщенні без планування
заходів з пожежної безпеки; відстань від пальника має становити щонайменше 1 м. Якщо мова йде про подавання пелет згори, тоді слід звернути увагу на те, що
паливо під силою ваги сповзає вниз до місця подавання. Тому існує
необхідність у скосах або воронках під складом для пелет. Приміщення під
скосами, а також у складських приміщеннях не використовується. Виправити цей
недолік допоможе горизонтальний принцип подавання (принцип «крота»). При
цьому в розпорядженні знаходиться вся нижня частина приміщення, оскільки
система подавання рухається до пелет і транспортує їх до місця призначення
Розміри складу у нових і
старих спорудах Розмір складського приміщення залежить від потреби споруди у теплі.
Принциповим є те, що кількість необхідного протягом року палива потрібно
розраховувати із запасом. Основні правила такі:
На 0,9 м3 приміщення,
включаючи порожнє приміщення, припадає 1 кВт теплового навантаження.
Корисне приміщення
становить 2/3 приміщення, включаючи порожню частину.
1 м3 пелет дорівнює 650 кг.
Енергоємність
складає 5 кВт-год/кг.
Приклад: приватний будинок Вважається, що для приватного будинку площею 150 м2 з тепловим
навантаженням 12 кВт щорічна потреба у пелетах складає 4 700 кг. За умови
теплоти згорання 5,0 кВт.год/кг (згідно з DIN) отримуємо 23 500 кВт.год.
Еквівалентом цьому є 2 350
л рідкого палива EL (extra leicht - дуже легке) або 2 350 м3 природного
газу. Розмір складу повинен дорівнювати щорічній потребі у паливі плюс 20%.
Для складського приміщення, розташованого всередині будинку, щорічна потреба
розраховується за такою формулою: опалювальне навантаження 12 кВт х 0,9
м3/кВт = 10,8 м3 (включаючи повітряний простір і порожні ділянки під похилим дном). Для накопичувача, розташованого на вулиці, корисний об'єм розраховується за
формулою: 4700 кг : 650 кг/м3 = 7,2 м3 (включаючи повітряний простір).
Стара або реконструйована будівля У старих житлових або реконструйованих будинках теплове навантаження
здебільшого невідоме. Це може підтвердити досвід споживання енергії в минулому.
Сучасна інформація щодо споживання рідкого палива дозволяє визначити майбутню
потребу в пелетах. Основне правило: енергоємність деревних пелет становить 5
кВт«год/кг, рідкого палива і природного газу - близько 10 кВт.год/л або 10
кВт/м3. Одному літру рідкого палива відповідають 2 кг пелет; об'єм при цьому
становить 3 л/м3. Фактичне споживання, як правило, нижче, оскільки сучасна опалювальна техніка
має значно вищий ККД. До того ж крім заміни котлів вживаються інші заходи з
модернізації, спрямовані на економію енергії. Склад усередині будівлі У разі зберігання пелет у підвальних приміщеннях складське
приміщення, як і раніше, має квадратну або прямокутну форму. У більшості
випадків для цього використовується колишнє приміщення для рідкого палива; дуже
часто там є достатньо місця і для пелет. Підвідний та всмоктувальний патрубки
повинні розташовуватися на вузькій стороні і бути легкодоступними. Якщо це
можливо, тоді всі підключення слід перенести на вулицю, для того щоб не
потрібно було тягнути шланги через будинок. Принцип побудови бункера всередині будинку для всіх розмірів однаковий: закриті
мішки з тканини, підвішені на металеві рами, мають згори прямокутну форму, а
знизу перевернутої піраміди, яка є місцем подавання. У багатьох моделях тканина
виконує роль фільтра, так що під час наповнення потреба у відсмоктуванні
відсутня. Між тим, пропонуються резервуари із жерсті і пластику. Вказівка
щодо планування. Максимально можливе використання приміщення для заповнення
у бункері становить близько 40%, у бункерному складі - близько 70%, а у сховищі,
організованому за принципом «крота» - близько 90%. Порада щодо планування.З метою безпеки і внутрішнього захисту у закритих складських приміщеннях,
розташованих усередині будинку, слід зробити вентиляційний отвір для
дроселювання тиску. Склад іззовні будівлі Для великих установок бункери виробляються із пластику або металу.
Підземними накопичувачами для установок будь-якого розміру є складені
резервуари з бетону або пластику. Вони комбінуються із системами всмоктування,
оскільки шнеки важко прокладати у грунті. Критерії вибору підземних накопичувачів такі:
Рівень ґрунтових вод
повинен знаходитися під стиками резервуара, які не захищені відтиску води.
У разі підняття рівня
ґрунтових вод і незаповненості резервуара слід запобігти його
виштовхуванню.
Під час механічного
стиснення матеріалом, який закладається, або подальших налагоджувальних
випробувань слід забезпечити достатню стабільність резервуара.
Розташування резервуара
слід узгодити з місцем під'їзду машини постачальника. Танкер може вдувати
пелети у вигляді сипучого матеріалу щонайменше на 30-метрову відстань.
Слід зробити так, щоб і
заповнену систему розвантаження можна було б демонтувати з накопичувача
для здійснення технічного обслуговування.
Системи для
транспортування пелет Системи подавання і транспортування забезпечують автоматичну доставку
пелет у разі потреби зі складського приміщення в опалювальний котел. Критерії
вибору системи такі:
використання приміщення;
універсальність під час
компонування зі складським приміщенням та опалювальним котлом;
розшарування і незалежність
від характеру руху пелет;
витрати на монтаж та інші
витрати;
надійність і зручність
технічного обслуговування. Транспортна система доставляє пелети із складського приміщення до
опалювального котла. Тут діють дві системи - шнекова та вакуумна система
всмоктування.
Шнекова система Гвинтова лінія, яка повільно рухається, виштовхує пелети через трубку або
канал. Цей тип розвантаження застосовується лише тоді, коли котел можна
встановити безпосередньо біля складського приміщення. При цьому слід
ураховувати розташування каміна і систем опалення. Конструкція проста і
недорога; шнеки працюють тихо; пелети подаються згори. Недоліки: шнеки є недостатньо гнучкими під час компонування обладнання і
збільшують ступінь небажаного тертя пелет. Планування шнеків дороге. Відстань і
різниця у висоті повинна збігатися до міліметра, тому проект шнека
перевіряється постачальником після замовлення. Вакуумна система всмоктування Подібно до принципу роботи пилососа із закритою циркуляцією повітря
пелети, як і пил, проходять крізь шланг. Залежно від виробника системи всмоктування розраховані максимально на
25-метрову відстань і 5-метрову висоту. З огляду на це складські приміщення
можуть знаходитися далеко від опалюваного приміщення порівняно із системою
розвантаження транспортними шнеками. Усмоктувальна турбіна знаходиться біля
опалювального котла, який керує його роботою через певний проміжок часу.
Оскільки турбіна обертається десь 30 хв на добу залежно від погодних умов,
користувач установлює віконце показників часу таким чином, щоб йому не заважав
виробничий шум. Важливо, щоб з метою уникнення статичної електризації
всмоктувальні трубопроводи між резервуаром і опалювальним котлом було
заземлено. Система подавання пелет Система подавання передає пелети із складського приміщення до
транспортної системи. Шнек як система транспортування Якщо шнек використовується з метою транспортування, тоді можливо
застосовувати два способи подавання:
Завантажувальний шнек.
Установлений на поздовжній осі шнек доставляє пелети із складського
приміщення і передає їх до транспортного шнека. Частково подавання із
складського приміщення і транспортування з'єднуються у так званому «шнеку
з вигинами». У складському приміщенні робляться скоси у формі
перевернутого даху. Пелети зісковзують по скосах до розташованого на
глибині шнека. Важливим є кут нахилу, щонайменше 40°, і гладенька поверхня
з покриттям, якщо це можливо. Це забезпечує надійне зісковзування пелет.
Систему можна оптимально використовувати у довгих складських приміщеннях.
Недоліком є неповне використання приміщення під скосами, а також витрати
на будівельні роботи.
Подавання з певного місця.
Якщо приміщення має майже квадратну форму, тоді пелети, проходячи по
чотирьох скосах, транспортуються до певного місця посередині складу.
Звідти вони безпосередньо потрапляють до транспортного шнека.
Транспортування за допомогою системи
всмоктування Якщо пелети транспортуються за допо¬могою системи всмоктування, тоді
поряд з описаними вище способами застосовуються ще два поширені способи:
Всмоктувальні зонди і
перехідники. У декількох місцях на складі монтуються так звані
«всмоктувальні зонди», які з'єднані з вакуумною системою за допомогою
системи шлангів для подавання повітря і шлангів для відведення повітря.
Бункери мають такий шнековий привід, який обслуговує згори перехідник із
пелетами. Система керування котлом дозволяє керувати цим шнеком через
певні проміжки часу. Він запобігає зависанню матеріалу у резервуарі, який
знаходиться над ним. Оскільки пелети рухаються потоком під час подавання згори, це може
призвести до виникнення несправностей і надлишку поданого палива. Іноді
спостерігається зависання гранул і утворення склепінь. Щоб уникнути цього,
існують різні допоміжні системи, такі як пристрій для руйнування склепінь
біля нижньої частини всмоктувальної труби, невеликий шнек біля передачі у
всмоктувальну трубу (дозування), вібродвигун біля воронки. Порада. За допомогою системи всмоктування можна подолати перешкоди,
які виникають на шляху між складським приміщенням для зберігання пелет і
котлом. Проте шланг не повинен бути перекрученим, оскільки будь-яке
перекручування спричиняє втрату тиску. Тому слід обирати шланги, довжиною
10 або 20 м.
Подавання за допомогою
системи «кріт». Система «кріт» для подавання пелет може компонуватися лише
з котлами, у які пелети переміщуються способом усмоктування. Принцип
подавання пелет із складу є протилежним цьому варіанту: пелети подаються
не з висоти, а горизонтально, з накпичувача. «Кріт» автоматично рухається
по пелетах, усмоктує більшу частину пелет спочатку у пласке заглиблення,
збираючи їх по всіх кутках. Діставшись дна, він активно рухається за
допомогою спеціального механізму вздовж укосів і збирає все, крім
резервних запасів. Установлення скосів на підлозі не обов'язкове. Цей принцип
подавання може використовуватися в усіх доступних видах складів.
Небажані дрібні частинки Якщо пелети подаються системою згори зі складу, тоді вони сиплються
подібно до піску у пісочному годиннику під силою ваги у воронку. При цьому
відбувається відокремлення різних фракцій - довгих і коротких пелет, частин
дрібних фракцій. Наприкінці процесу подавання зі складу більше 10% становлять
зазвичай дрібні фракції. Проте транспортери і пальники розраховані на
однорідний матеріал. Внаслідок залишку великої кількості дрібних фракцій
наприкінці процесу подавання можуть виникнути несправності й погіршення якості
горіння. Якщо пелети подаються горизонтально, тоді запас палива залишається
недоторканим, вплив на однорідну суміш не здійснюється. Наявна частина дрібних
фракцій спалюється від самого початку разом з іншим матеріалом у невеликих
прийнятних дозах.
(Стаття "М+Т", №01, 2008, Клаус В. Кеніг, Гельмут Шеллінгер)
